Серед дітей дошкільного віку найпоширенішою вадою мовленнєвого розвитку є дислалія.

Продовжити читання “Слухняний язичок (артикуляційна гімнастика в домашніх умовах”

Кожна мама, яка звертається по допомогу до логопеда, завжди ставить запитання: „Чому дитина погано говорить?” Фахівці твердять, що причини цього можна визначити лише під час детального обстеження. Тільки після цього можна розпочинати заняття, що в першу чергу спрямовані на усунення причини недоліків мовлення. Це може бути невідповідність до вікових можливостей дитини (якщо у два роки дитина замінює звук [ш] на звук [с], брак уваги, що приділяється, зі сторони дорослих на розвиток мовлення дитини (якщо батьки зводять до мінімуму звичайне спілкування), наявність анатомічних вад ( коротка або зрощена під’язикова зв’язка, неправильний прикус), порушення слуху (загального або фонематичного), зміни з боку нервової системи (заїкання, дизартрія).

Продовжити читання “Чому дитина погано говорить?”

Ще в дошкільному та молодшому шкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей. Діти зі звуковими вадами, коли усвідомлюють свій недолік, стають мовчазні, соромливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті, невпевнені в своїх силах. Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутися за допомогою до логопеда. Правильна та своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення порушень мовлення, підвищення успішності дітей. Грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період з 4 тижнів до 4 місяців.

Фактори, що сприяють виникненню мовленнєвих порушень:

• Токсикоз при вагітності.
• Вірусні захворювання.
• Ендокринні захворювання.
• Травми, несумісність крові по резус-фактору.
• Родова травма, асфіксія.
• Захворювання в перші роки життя.
• Спадкоємні фактори.
• Несприятливі соціально-побутові умови.
• Травми черепа – де є струс мозку.
  Причини чому діти погано говорять

1. Батьки мало розмовляють з дітьми. (Розмовляти потрібно коли дитина
   знаходиться ще в утробі матері. Коли дитина народилась потрібно читати
   казки, вірші, чистомовки, скоромовки, показувати малюнки.)
2. Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату.
   (Анатомофізіологічні дефекти: неправильна форма щелепи, зубів, коротка
   під’язикова складка, язик не достатньо піднімається вгору і не вимовляє
   звук (Р), неправильний прикус.)
3. Зниження слуху. (Батькам необхідно оберігати слух дитини).

Ключова мета агресора – викликати паніку серед населення. Але піддатися паніці – це найгірше, що можна наразі зробити. Тому ось кілька порад самодопомоги:

Потреба в безпеці – природня для людини, і говорити про свої відчуття – це також нормальна реакція.

1. Зверніться до дихотомії контролю – це поділ речей на підконтрольні нам і ті, на які ми не можемо вплинути. Слід продумати кілька алгоритмів дій для різних варіантів розвитку ситуації – це допоможе позбавитися панічної поведінки і додасть впевненості.

 

2. Не позбавляйте себе речей, які приносять задоволення, нехай навіть маленьке, та заспокоюють. Це може бути кава або читання книги.

 

3. Робіть фізичні вправи. Фізичне навантаження дозволяє виробляти більше серотоніну та сприяє кращому сну. Чим більше ми боїмося, тим більше витрачаємо ресурсу на подолання порогу тривоги. Хороший сон, ситість та фізичне навантаження – це запорука стресостійкості.

 

4. Дозуйте отримувану інформацію. Оберіть кілька офіційних джерел та ЗМІ, яким ви довіряєте, оцінюйте отриману інформацію тверезо і робіть паузи у процесі читання новин. Паузи на фізичну активність, їжу, хобі тощо.

 

5. А головне – не залишайтеся сам на сам із власними переживаннями. Якщо є така можливість, об’єднайтеся із сім’єю та рідними, діліться своїми почуттями і спільно слідуйте порадам 1-4.

Бережіть себе та близьких. Все буде добре!